Друк

Готуємося до педради 28.12.15

Питання «Запровадження кваліметричних вимірів ефективності педагогічного процесу»

Моніторинг будь-якого процесу в освіті називається освітнім моніторингом. Об’єктом освітнього моніторингу є діяльність (функціонування) суб’єктів освітньої системи. Предметом – динаміка змін в освітній системі як основа її розвитку. Метою освітнього моніторингу є спрямування розвитку освітньої системи на бажаний результат.

Освітній моніторинг має: інформаційну, діагностичну, адаптаційну та коригуючу функції і  здійснюється у три етапи:

1)      одержання інформації про стан керованого об’єкту на “вході”;

2)      поточна діагностика та спрямування процесу на заданий результат;

3)      одержання інформації про стан керованого об’єкту на “виході”.

Наслідком освітнього моніторингу є рефлексивний розвиток суб’єктів освітньої системи та зміни у освітній діяльності.  Тому для освітнього моніторингу буде правильним твердження, що це зовнішнє або внутрішнє векторне відслідковування динаміки розвитку суб’єктів діяльності освітньої системи.

Освітній моніторинг (ОМ) можна класифікувати за цілями та за об’єктами діяльності, яка відслідковується.

Освітній моніторинг може використовуватися на різних рівнях управління освітою. На цій основі можна виділити державний, регіональний та локальний ОМ.

Локальний ОМ стосовно педагогічного закладу є суто діяльнісним і диференціюється на: керівний (директорський), адміністративний (заст. директора, педагогічний колектив), педагогічний (викладацький), студентський.

Виходячи з того, що цільові функції перелічених вище суб’єктів управління різні, на кожному управлінському рівні і для кожного конкретного випадку розроблюється відповідний освітній моніторинг.

Інструментарієм освітнього моніторингу є факторно-критеріальні моделі діяльності, які розробляються на основі кваліметричного підходу. Кваліметрія - наукова дисципліна, яка вивчає методологію і проблематику комплексних кількісних оцінок якості будь-яких об’єктів - предметів або процесів.

Моделі розробляються на основі формули діяльності, формалізованої В.П.Безпалько за науковими дослідженнями В.В.Давидова й Д.Б.Ельконіна. Виділяються фактори впливу на конкретну діяльність (студента, викладача, директора тощо). Для кожного фактора визначаються змістовні критерії. Потім обчислюються вагомості факторів і критеріїв за методом Дельфі. Все отримане зводиться у спеціальну таблицю, яка закінчується графою, де зазначається коефіціент виявлення критеріїв. Цей коефіцієнт являє собою бальну оцінку в частках одиниці. Він може обчислюватись за допомогою загальновизнаних психологічних, педагогічних, соціометричних тестів і методик на основі кваліметричного підходу (результат переводиться в частки одиниці). Обчислення може здійснюватися і як індексна оцінка (частка від загальної кількості вимог, що визначені й затверджені колегіально).

Теоретичні та прикладні аспекти проблеми розробки та запровадження кваліметричних вимірів ефективності педагогічного процесу розкриваються у додаткових матеріалах:

Запровадження кваліметричних вимірів ефективності педагогічного процесу

Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні (Г.В.Єльнікова)

Таблиці для ВНЗ І-ІІ р. а.

Посібник Основи адаптивног управління (Г.В.Єльнікова)



 

 

Література

  1. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии.– М.: Педагогика, 1989.– 192 с.
  2. Єльникова Г.В. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні / Монографія.- Харків:Крок, 1999.- 303 с.
  3. Марченко Е.К. Методы квалиметрии в педагогике.– М.:Просвещение, 1979.–198c.
  4. Подмазін С.І. Інформаційно-аналітичне забезпечення управління освітніми системами   Освіта і управління, 1997.- №1.– С. 137-139
  5. Приходько В.М. Моніторинг якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу: педагогічні основи й управлінський аспект: монографія /В.М. Приходько. – 2011. – 460 с.

 

НАУКОВІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ УПРАВЛІННЯ ЗАГАЛЬНОЮ СЕРЕДНЬОЮ ОСВІТОЮ В РЕГІОНІ