Друк

Якого рівня потрібен учитель для початкової чи старшої школи?

Якщо керуватись Законом «Про вищу освіту», то коледжі втрачають абітурієнта на основі базової загальної середньої освіти. Ми повинні із 2017 року готувати молодшого бакалавра, стандартів підготовки якого ще немає, як і розуміння його місця та ролі в системі освіти. Також слід реформувати (змінювати) педагогічний колектив (педагогічних працівників) на науково-педагогічних, які мають вчені звання та наукові ступені. А чи знають вони початкову школу і дошкільний навчальний заклад, як викладачі, методисти-практики наших навчальних закладів? Чи виграє від цього якість підготовки майбутніх учителів і вихователів? Коледжі не зможуть стати конкурентами педагогічним університетам, створити факультети замість відділень, кафедри замість предметно-циклових комісій, наукову раду замість методичної та педагогічної.

Мене, як і всіх інших педагогічних працівників ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації, не може не хвилювати завтрашній день наших навчальних закладів. Запрошення до дискусії, обговорення  стимулювало мене висловити власні думки на прикладі діяльності рідного мені КВНЗ «Запорізький педагогічний коледж» ЗОР.

Безумовно, що зміни в освіті  залежать від учителя, його фахового рівня, гуманістичної позиції  потреби в постійному самовдосконаленні.

Педагогічні училища і коледжі займають значне місце в підготовці педагогічних кадрів.  Наші навчальні заклади готують фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст»: вихователів дошкільних навчальних закладів, учителів з початкової освіти, образотворчого мистецтва, музики, фізичного виховання.  Вже багато років поспіль, ще до введення нового стандарту змісту початкової освіти, надаємо нашим випускникам додаткові кваліфікації «Вчитель іноземної мови початкової школи», «Вчитель інформатики початкової школи», «Вихователь ГПД», «Організатор дитячих спортивних секцій і клубів», «Вихователь логопедичних груп», «Вчитель іноземної мови у дошкільному навчальному закладі», «Вчитель інформатики у дошкільному навчальному закладі», «Організатор образотворчої діяльності» тощо, що допомагає нашим випускникам працевлаштуватись,  задовольняти освітні  запити дітей та їхніх батьків. Зважаючи на вимоги сьогодення, готуємо майбутніх учителів і вихователів до роботи в групах і класах інклюзивного навчання.

У коледжах та училищах, які мають тривалу історію (наш навчальний заклад у грудні 2015 року відзначатиме своє 125-річчя), склалась система роботи з підготовки фахівців.

Насамперед це практикоорієнтоване навчання. Саме завдяки різним видам практики, що починається з другого курсу в ролі помічника вчителя (вихователя) і триває три семестри та готує до проведення практики пробних уроків і занять, літньої в оздоровчих таборах, практики «Перші дні дитини в школі», переддипломної, практики показових уроків, що супроводжує вивчення методик, наші випускники відповідно до виробничих функцій мають сформовані професійні  компетентності. Тісна  співпраця методистів коледжу та вчителів базових шкіл, вихователів дошкільних навчальних закладів і студента-практиканта забезпечує  високу якість підготовки фахівців. Кожен пробний урок чи заняття, а їх 18, що проводить майбутній учитель початкової школи, спочатку ретельно готуються учителем, студентом і методистом разом, а потім обговорюється із підгрупою студентів.

Знайомимо студентів із різними типами навчальних закладів міста, творчими та зацікавленими вчителями, вихователями. Кластер, що такий актуальний сьогодні для технічних вишів, уже давно вибудуваний і функціонує. Це педагогічні коледжі, школи, дошкільні, позашкільні заклади освіти, інститути післядипломної педагогічної освіти, педагогічні університети. Щороку після переддипломної педагогічної практики наших випускників запрошують на роботу, бо директори шкіл, завідувачі дошкільних навчальних закладів мають змогу бачити не  портфоліо претендента на посаду, а реальну роботу наших вихованців.

Педучилищами та коледжами вибудувана система методичної роботи викладачів коледжу з учителями шкіл, вихователями дошкільних навчальних закладів. Це – творчі лабораторії, семінари, практикуми, конференції, круглі столи з актуальних проблем освіти: особистісноорієнтованого навчання, діяльнісного та компетентнісного підходу до організації навчального процесу, особливостей упровадження нового змісту освіти, сучасних підходів до організації виховного процесу.

Прийом до коледжів учнів на основі базової загальної середньої освіти, здебільшого із сільської місцевості, сприяє вирішенню завдань старшої профільної школи, соціального захисту молоді, формуванню їх як особистостей, громадян і патріотів України.

Традиційно після святкової лінійки посвячення у студенти коледжу ми проводимо для першокурсників разом з їхніми батьками в актовій залі виховну годину «Найкраща професія під сонцем».

З першого курсу разом із вивченням навчальних предметів загальноосвітньої підготовки, які підпорядковані єдиній меті – підготовці вчителя і вихователя, бо питання професіоналізації – предмет розгляду на засіданні циклових комісій, методичної та педагогічної рад коледжу, викладається навчальна дисципліна «Вступ до професії». Вона  має ознайомити студентів з особливостями, привабливістю педагогічної діяльності, сформувати професійні мотиви. Функціонування в коледжі «Клубу педагогічних зустрічей» дає змогу студентам бачити зразки служіння справі вчителів та вихователів міста і області, їхні творчі знахідки. А «Асоціація гуманної педагогіки» допомагає в пошуку власного стилю педагогічної діяльності, формуванню  світоглядних ідеалів.

Із метою виявлення різнобічних талантів молоді для першокурсників у перший місяць навчання проводимо конкурси «Дебют» та «Інтелект», а далі залучаємо обдаровану молодь до предметних гуртків, клубів, НСТ, участі в конкурсах, олімпіадах. Уже чотири роки поспіль у коледжі реалізується громадсько-педагогічний проект «Запорізький педагогічний коледж – рідному місту», що покликаний забезпечити співпрацю викладачів і студентів, підвищувати рівень педагогічної культури батьків, формувати любов до дітей, відповідальне ставлення до професії в майбутніх учителів і вихователів. Двічі на місяць запрошуємо дітей дошкільного та молодшого шкільного віку на  розвивально-дозвіллєві заняття. Вони   готуються та проводяться студентами різних курсів навчання як першого, так і випускного, разом із викладачами коледжу.

Маючи на меті розвиток творчої особистості, розбудовуємо в нашому навчальному закладі збагачений виховний простір, залучаємо студентів до різних видів творчої діяльності. Один раз на місяць на годинах спілкування класного керівника всі предметно-циклові комісії пропонують  студентам години творчого саморозвитку: дискусійні клуби, круглі столи, зустрічі з  цікавими людьми, свята, заняття театру іноземною мовою, театру «Простоквашино» для  майбутніх вихователів, обговорення педагогічної та художньої літератури, мистецькі заходи тощо.

Педагогічний колектив відчуває власну відповідальність за формування  підростаючих особистостей,  тісно співпрацює з батьками вихованців.

За ініціативи саме педагогічних ВНЗ Південного регіону України, а КВНЗ «ЗПК» ЗОР є базовим навчальним закладом для 12 педагогічних училищ і коледжів, розроблені та затверджені Міністерством освіти і науки України оновлені стандарти підготовки учителя початкової школи, що впроваджуються в усіх педагогічних коледжах та училищах України. Регіон продовжує функціонувати: проводяться регіональні засідання викладачів як очні, так і онлайн-спілкування, олімпіади, конкурси для студентів, щорічно випускаємо науково-методичні збірники досвіду роботи викладачів регіону. Звісно, бракує єдиного координаційного органу, бо  Рада директорів педагогічних училищ і коледжів України, на жаль, припинила своє існування.

Окрема гордість коледжу – це педагогічний колектив. У нашому навчальному закладі працюють 5 кандидатів наук, 52 магістри, 61 викладач вищої категорії, 35 викладачів-методистів. Значна частина колективу – це  випускники коледжу, які здобули повну вищу освіту та попрацювали в дошкільних навчальних закладах  чи  школі, а потім повернулися до коледжу в новій якості. Викладання психолого-педагогічних дисциплін, методик обов’язково поєднується із керівництвом педагогічною практикою, що забезпечує особливо якісну підготовку фахівців.

Безперечно, це лише окремі штрихи до особливостей професійної підготовки в педагогічних коледжах. Саме поєднання таких складових, як навчання студентів на основі базової загальної середньої освіти, практикоорієнтована підготовка та якість педагогічних колективів, забезпечують результативність підготовки наших випускників.

То чи  потрібен «молодший спеціаліст» учитель і вихователь у дошкільному навчальному закладі та початковій школі? Якщо керуватись Законом «Про вищу освіту», то коледжі втрачають абітурієнта на основі базової загальної середньої освіти. Ми повинні із 2017 року готувати молодшого бакалавра, стандартів підготовки якого ще немає,  як і розуміння його місця та ролі в системі освіти. Також слід реформувати (змінювати) педагогічний колектив (педагогічних працівників) на науково-педагогічних, які мають вчені звання та наукові ступені. А чи знають вони початкову школу і дошкільний навчальний заклад, як викладачі, методисти-практики наших навчальних закладів? Чи виграє від цього якість підготовки майбутніх учителів і вихователів? Коледжі не зможуть стати  конкурентами педагогічним університетам, створити факультети замість відділень, кафедри замість предметно-циклових комісій, наукову раду замість методичної та педагогічної.

Педагогічні училища і коледжі не мають місця й у професійно-технічній (професійній) освіті, що покликана готувати «молодшого спеціаліста», бо в проектах реформування освіти з дітьми від народження до  трьох років повинен працювати бакалавр, а з 3 до 6 – магістр. А якого рівня потрібен учитель для початкової чи старшої школи? Наскільки реальними є такі вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня фахівців?

Розуміємо, що зміни в освіті потрібні, і від якості педагогічних кадрів залежить якість педагогічного процесу в дошкільних навчальних закладах і школі. Ми не стоїмо на місці, оновлюємо зміст освіти, впроваджуємо сучасні технології підготовки фахівців. Проте своєї потрібності і значущості у системі підготовки педагогічних кадрів у виниклій ситуації ми не бачимо. Не  можна втратити підготовки вчителя та вихователя у педагогічних училищах і коледжах. Думаю, мене підтримають випускники педучилищ та коледжів, директори шкіл, завідувачі дошкільних навчальних закладів, керівники органів освіти. Реформування системи освіти, зокрема і її ланки-підготовки педагогічних кадрів, це не її руйнування. Орієнтація на світовий і європейський досвід передбачає насамперед врахування свого, національного, випробуваного часом. Хотілось би залишатись оптимістом і будувати плани на завтрашній день, маючи чітке бачення і перспективу місця та ролі наших навчальних закладів у системі освіти України. 

Олександр Мельник, директор КВНЗ 
«Запорізький  педагогічний коледж» ЗОР, к.п.н, доцент

Джерело: pedpresa.ua